Соціальні мережі є сьогодні не тільки каналом спілкування користувачів, а й відмінним інструментом, за допомогою якого спецслужби і силові структури збирають інформацію про людей, які потрапили під підозру. За словами експертів, сучасна поліція приділяє аналізу соцмереж не менше уваги і часу, ніж збору відбитків пальців або проведенню ДНК-аналізу тканин. У деяких випадках злочин можна розкрити виключно за допомогою Facebook, взагалі не вдаючись до оффлайн-пошуку будь-яких доказів.

В одних випадках злочинців видала їх власна дурість. В інших – невдалий збіг обставин. Ось кілька найбільш яскравих прикладів злочинів, розкритих за допомогою соціальних мереж.

  1. Дурість

У 2014 році в США був спійманий і засуджений до 12 довічних ув’язнень 33-річний Рональд Херрон. Херрон був гангста-репером і лідером групи Bloods. Одного разу він почав хвалитися на сторінці своєї групи в Facebook, що вбив людину. При цьому слова він підкріпив відеоматеріалом – знятий процес вбивства репер включив в музичний кліп. Найсмішніше в цій ситуації те, що до одкровень Херрон поліція і не підозрювала про злочин. Репер ж зовсім не планував здаватися владі. Просто йому ні на секунду не спало на думку, що, розповідаючи про свої «подвиги» в соцмережі, він, по суті, підписує явку з повинною. Коли поліція заарештувала Херрон і почала копатися в відеоматеріалах «музикантів», до вбивства приєдналися звинувачення в розбої, рекеті і торгівлі наркотиками.

  1. Недооцінка загрози

У деяких випадках злочинці погано усвідомлюють небезпеку соціальних мереж. У 2013 році поліція Нью-Йорка провела рейд, в ході якого було затримано відразу 63 члена вуличних банд. На всіх злочинців влади вийшли за допомогою Facebook. Звичайно, в цьому випадку бандити відкрито не хвалилися своєю діяльністю. Замість цього вони винайшли, як їм здавалося, таємну мова. Очевидно, хтось напоумив невдалих гангстерів, що поліція фільтрує мережі за ключовими словами. Тому бандити старанно уникали слів «зброя» або «вбивство», замінюючи їх словами на кшталт «бісквіт» або «штука». Ось тільки розповідей про постріл в голову з «бісквіта» їм також слід було б уникати.

  1. Марнославство

Іноді злочинців підводить марнославство, приправлене недоліком технічних знань. У 2012 році поліції вдалося зловити 21-річного Дастіна Маккомбса, якого звинувачували в згвалтуванні. Цікаво, що після скоєння злочину Маккомбс накивав п’ятами. Мабуть, поліції не вдалося б навіть встановити особу насильника, якби він не видав себе сам. Місцевий шериф розмістив на своїй сторінці в Facebook повідомлення, в якому гнівно викривав злочинця. Маккомбс образився і вирішив посперечатися з поліцейським. Зі свого особистого облікового запису. Це дозволило поліції не тільки встановити особу злочинця, але і вичислити IP-адресу, з якої він пише.

  1. Залежність від соцмереж

Залежність від соціальних мереж може зіпсувати життя навіть законослухняному громадянину. Злочинцеві ж така слабкість може коштувати свободи. У 2009 році в американському штаті Вірджинія стався анекдотичний випадок. 19-річний Джонатан Паркер вирішив пограбувати будинок в містечку Мартинсбург. Він простежив за господинею і дочекався, коли та відлучиться. Потім – заліз у будинок, перевернув все догори дном, викрав ювелірні прикраси вартістю близько $ 3,5 тис. І благополучно зник.

Господиня, повернувшись і виявивши сліди пограбування, викликала поліцію. Поки слідчі добиралися до місця злочину, жінка вирішила поділитися переживаннями в Facebook. Але, увійшовши в соціальну мережу, вона виявила, що авторизувалася під чужим логіном. Як з’ясувалося, Паркер прямо під час пограбування вирішив перевірити особисті повідомлення і використовував для цього комп’ютер жертви. Ось тільки «розлогінитися» після цього невдалий злодій забув.

  1. Випадок

Немає нічого дивного в тому, що зловмисники стають жертвою власної дурості або неуважності. Але як бути з ситуаціями, коли ніяких безглуздих помилок злочинець не допустив? І навіть більше: що, якщо сам злочин було скоєно задовго до винаходу інтернету? Виявляється, навіть такі «глухі» справи іноді можна розкрити за допомогою соціальних мереж.

 

У 2013 році вийшов на пенсію лейтенант поліції з міста Фултона (штат Нью-Йорк, США). Він поділився на сторінці Facebook місцевої історичної спільноти деталями однієї нерозкритої справи. Про чотирирічну дівчинку, яку в ніч Хеллоуїна 1968 року на смерть збив автомобіль. За минулі 45 років водія так і не знайшли.

 

Зовсім випадково цей пост попався на очі жінці, колись проживала в Фултоні. Вона стала розповіла, що незабаром після описаних подій родичі одного з її знайомих звернулися до неї з незвичайним проханням. Дівчина повинна була забезпечити алібі молодій людині на ніч Хеллоуїна. Про загибель дитини свідок дізналася з поста в Facebook, і лише через 45 років зрозуміла, про яку послузі її просили.

 

Свідчення вивели поліцію на 62-річного Дугласа Паркхерст. За 45 років чоловік встиг взяти участь у В’єтнамської війні і завести сім’ю. Він давно виїхав з Фултона і намагався не згадувати про події Хеллоуїна 1968 року. Коли до Паркхерста прийшла поліція, він зізнався в скоєному. Але, оскільки термін позовної давності минув, звинувачення так і не були висунуті.